БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС І ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

 

Вступ.

 На сучасному етапі співробітництво нашої держави з Європою йде по багатьом напрямкам і, безумовно, така важлива сфера, як освіта, не може не піддатися зміні, оскільки необхідність входження України в єдиний європейський простір назріла давно. На основі Болонського процесу лежить поділене багатьма європейськими країнами й академічними організаціями переконання, що в епоху глобалізації необхідно прагнути до максимальної сумісності систем вищої освіти. Це дозволить повною мірою скористатися перевагами культурної різноманітності й розходженнях у традиціях дослідження й викладання, неухильно підвищувати якість освіти, полегшити мобільність студентів і забезпечити молодь повсюдно визнаними кваліфікаціями.

У результаті багатьох переговорів на найвищому рівні було підписано Болонську угоду, відповідно до якої наша країна повинна перейти на ті освітні стандарти, які існують у Європі. При цьому змінюється сама ідеологія навчального процесу.[1].

Формулювання цілей роботи.

Проаналізувати шляхи входження України в систему вищої європейської освіти.

Результати досліджень.

Глибоке вивчення спеціальної й науково-методичної літератури дозволяє систематизувати отриману інформацію щодо цілей і завдань Болонського договору[5].

Болонський процес - процес створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Фактично, мова йде про єдиноспрямовану й синхронізовану реформу національних систем вищої освіти Європи. Декларації, прийняті на болонському процесі, є досить гнучким механізмом, що дозволяє реалізовувати болонські реформи в кожній окремій країні з урахуванням її специфіки й особливостей національної системи вищої освіти.

Цілі Болонського процесу.

"              побудова до 2010 р. європейського простору вищої освіти як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування; - формування й зміцнення інтелектуального, культурного, соціального й науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи;

"              забезпечення конкурентноздатності європейських вузів з іншими системами освіти в боротьбі за студентів, фінанси, вплив; досягнення більшої сумісності й порівнянності національних систем вищої освіти; підвищення якості освіти; - підвищення центральної ролі університетів у розвитку культурних європейських цінностей, у якій університети розглядаються як носії європейської свідомості .

 Завдання Болонського процесу.

1. Введення трьохповерхової системи вищої освіти. Мова йде про створення трьохповерхової моделі вищої освіти бакалавриат - магістратура - докторантура. Перед бакалавриатом буде стояти подвійна мета - підготувати студента до подальшого навчання в магістратурі і, у той же час, дати достатні компетенції для працевлаштування по обраній спеціальності відразу після одержання ступеня бакалавра. Термін навчання на цьому рівні повинен становити три або чотири роки, залежно від спеціальності й навчального закладу.

 Магістратура буде готовити студентів по більш просунутих програмах навчання. Власник ступеня бакалавра може змінити свою спеціалізацію при надходженні до магістратури, але, швидше за все, йому доведеться відвідувати додаткові курси, які цілком можуть виявитися платними. Передбачається, що буде існувати два види диплома магістра - "магістр науки" і "магістр за професією". Якщо в програмі навчання першого акцент буде робитися на глибоке оволодіння методикою наукової праці, то в другому випадку - на прикладній підготовці. Однак обидва дипломи будуть дозволяти його власникові надійти в докторантуру. Навчання в магістратурі повинне становити рік або два, залежно від кількості років проведених студентом у бакалавриате. Так чи інакше, загальний термін навчання в бакалавриате й магістратурі повинен скласти п'ять років. Це не стосується окремих видів освіти, таких як медичне, художнє й т.п. , де можливий інший термін навчання.

На деяких спеціальностях і напрямках, де розподіл навчання на два рівні виявиться недоцільним, можлива реалізація альтернативного варіанта - введення диплома "інтегрованого магістра". Студент, що навчається по цій програмі, одержує диплом бакалавра, однак він повинен навчатися в магістратурі для одержання професії.

 Нарешті, докторантура, про яку мова йде в болонських документах, фактично є аналогом української аспірантури. Докторант повинен буде протягом трьох років підготувати наукову дисертацію й привселюдно захистити її наприкінці навчання. У результаті йому буде привласнений ступінь доктора. Він зможе захистити дисертацію й пізніше, але фінансування його дослідження з закінченням терміну навчання буде припинено. Трьохповерхова модель вищої освіти зробить освітні системи порівнянними. Ступеня бакалавра, магістра й доктора будуть зрозумілі в кожній із країн, що беруть участь у Болонському процесі. Це стане основою для визнання дипломів.

2. Введення європейської системи взаємозаліку кредитів (ECTS). Академічний кредит- одиниця трудомісткості навчальної роботи студента. У її основі лежить аудиторне навантаження, самостійна робота студента (у т.ч. написання робіт і підготовка до іспитів), стажування й т.д. Передбачається, що за один навчальний рік студент повинен набрати рівно 60 академічних кредитів. Таким чином, на один семестр доводиться 30 кредитів. Кредити розподіляються між досліджуваними дисциплінами на підставі теоретичного розрахунку трудозатрат студента на одержання знань по кожній дисципліні. Ця модель оцінки трудомісткості добре адаптується до модульної системи навчання, де досліджувані предмети розбиті по тематичним "блокам", кількість яких невелика, і розподіл академічних кредитів між цими "блоками" не становить праці. У предметній системі така процедура істотно ускладнюється: програма навчання, як правило, не акцентує увагу на профілюючих предметах, тому оцінка трудозатрат студента в області його спеціалізації, виражена в кредитах, може виявитися заниженої, що в майбутньому може негативно позначитися на професійній кар'єрі.

Кредити нараховуються після успішної здачі підсумкового випробування (іспит, залік, тест і т.д. ) по дисципліні. Кредити не "згоряють" - студент, що накопив деяку кількість кредитів і достроково покинув навчальний заклад, зможе відновити навчання з того рівня, якого він досяг раніше. Студент бакалавриата повинен буде одержати за час свого навчання 180 (три роки навчання) або 240 (чотири) академічні кредити, студент магістратури - 120 (два) або 60 (один). У підсумку, власник ступеня "магістр" повинен мати триста кредитів.

 Європейська система взаємозаліку спростить процедуру складання навчальних планів, що благотворно позначитися на академічній мобільності. Вона стане базою для співробітництва вузів, розвитку програм межвузівських обмінів, а також забезпечить прозорість, порівнянність обсягу вивченого матеріалу й, відповідно, можливість академічного визнання кваліфікацій і компетенцій.

3. Забезпечення академічної мобільності студентів, викладачів і адміністративного персоналу вузів.

Болонські документи пропонують кожному студентові скористатися можливістю навчатися за межами рідного вузу, причому протягом досить тривалого часу (семестр або навчальний рік). Навчання повинно бути організовано англійською мовою або мовою країни перебування. На цій же мові студент здає підсумкові випробування. Кредити, отримані студентом за кордоном, автоматично зараховуються базовим (тим, куди студент надходив) вузом незалежно від програм двох вузів. Студентові не прийдеться здавати пропущені під час своєї навчальної поїздки курси. Проживання, проїзд, харчування, медичні послуги забезпечуються самим студентом. Також не виключено, що вузи будуть стягувати плату за навчання з "мобільних" студентів. Існує й обмеження іншого роду: студент може відправитися на навчання в інший вуз тільки за згодою базового вузу. Якщо ця згода не отримана, базовий вуз вправі не зарахувати кредити, отримані студентом за кордоном. Швидше за все, базовий вуз запропонує своєму студентові поїздку в той закордонний вуз, з яким уже встановлені партнерські відносини. Кількість поїздок по програмах мобільності може бути обмежено напрямним вузом[3].

4. Введення європейського додатка до диплома. З 2005 р. у всіх країнах-учасницях Болонського процесу випускники вузів повинні одержувати безкоштовний Додаток до диплома (Dіploma Supplement), написаний національною мовою, а також на одній з розповсюджених європейських мов. Цей документ буде містити докладні відомості про навчальний заклад, що видав диплом, про характер, рівень і обсяг отриманої освіти. Про накопичені кредити, про національну систему освіти т.п. Додаток до диплома підвищить міжнародну прозорість і спростить процедуру академічного й професійного визнання кваліфікацій, що буде сприяти академічній і професійній мобільності власників Додатка.

5. Контроль якості вищої освіти.

"Болонські" документи загострюють особливу увагу на проблемі якості вищої освіти. Необхідно помітити, що в Європі поки відсутнє загальне розуміння словосполучення "якість освіти". Однак більшість експертів і значна частина академічного середовища схиляється до того, щоб під якістю мати на увазі відповідність деяким стандартам. Мова йде про те, що випускник вузу повинен мати певний набір знань і навичок, що відповідають його диплому. Передбачається, що основним механізмом оцінки якості стане акредитація. Акредитація повинна здійснюватися незалежним аккредитаційним органом (модель Франції) або мережею таких органів (модель Німеччини). Ці аккредитаційні структури будуть виробляти мінімальні стандарти для окремих дисциплін або їхніх сукупностей, і здійснювати оцінку відповідності цим стандартам.

6. Створення єдиного європейського дослідницького простору.

Оскільки наукові дослідження є рушійною силою вищого утворення, то й створення простору європейської вищої освіти повинно йти одночасно й паралельно створенню простору європейських наукових досліджень. Рішення цього завдання повинно сприяти подоланню наукового регионалізму, характерного для багатьох східноєвропейських країн, особливо для України. Крім того, це може стати одним з варіантів рішення питання про фінансування досліджень. Дослідження, що не по кишені одному вузу можуть бути проведені спільно двома-трьома зацікавленими вузами.

Проблеми модернізації Болонського процесу

1. "Витік мозків"

"Витік мозків" не є сугубо українською проблемою. Європейські країни, у тому числі країни-лідери, такі, як Великобританія, Німеччина, Франція, зіштовхуються зі схожими процесами, коли талановита молодь безповоротно їде на навчання або роботу в Північну Америку. Створення європейського простору вищої освіти має на меті збереження й зміцнення інтелектуального потенціалу Європи. Також має місце тенденція "переміщення розумів" зі Східної Європи в Західну. В українських академічних колах висловлюється небезпідставне побоювання, що наслідком розвитку програм мобільності стане збільшення відтоку за рубіж учених і талановитих студентів. Дійсно, високий рівень оплати праці, доступ до сучасної матеріальної інфраструктури й дорогого обладнення, до більше комфортних побутових умов будуть гарною підмогою для еміграції. Вирішити проблему можна тільки шляхом поліпшення умов життя й праці вчених і фахівців в Україні. Очевидно, що українська система освіти може зустріти ряд труднощів на шляху в європейський простір вищої освіти[4].

2. Невідповідність терміну навчання. Якщо в українській системі бакалавр + магістр студент може навчатися 6 років, то болонська реформа пропонує обмежити цей термін п'ятьома роками. Однак не варто забувати, що в Україні термін навчання у середній школі становить 10-11 років, тоді як у багатьох європейських країнах діти проводять у школах по 12 років. В Болонській системі відсутнє місце для ступеня "фахівець", яке є центральним в Українській системі освіти. Таким чином, можлива ситуація, коли диплом фахівця не буде визнаватися в Європі як невідповідний європейській системі кваліфікаційних ступенів.

3. Невідповідність системи наукових ступенів. Якщо українського "кандидата наук" нескладно перейменувати в європейського "доктора", то сучасному українському "докторові" не перебуває адекватного ступеня в європейському табелі. Перейменування ж його в "почесного доктора", "доктора академії наук" ніяк не позначиться на визнанні його ступеня за рубежем. 

Однак головна перешкода на шляху реалізації Болонських реформ навіть не в цих пунктах. Воно полягає у відсутності цільового фінансування цих реформ. Це при тім, що витрати на систему освіти в Україні на порядок уступають витратам у провідних європейських країнах. Державні витрати на вищу школу зменшилися в Україні до 40 відсотків, при цьому плата за навчання займає в них 55 відсотків. У таких країнах, як Канада, не бідних, частка держави у фінансуванні університетів становить 70 відсотків, у Голландії - 90, у Німеччині - 95. При цьому частка плати за навчання в вузі у всіх країнах значно нижче, ніж в Україні: в Англії - 12 відсотків, у Канаді - 11, Німеччини, Фінляндії, Швеції студенти взагалі не платять за навчання. Ми є рекордсменами по платному навчанню навіть стосовно США[6].

Вигоди українського студентства

1. Можливість навчання за рубежем і пов'язані із цим переваги:

                а. Вивчення іноземної мови в язиковому середовищі;

б. Можливість одержання подвійного або спільного диплома

в. Доступ у визнані центри знань. Можливість спілкування із закордонними фахівцями й знайомства із закордонними науковими школами. Доступ у кращі європейські бібліотеки;

г. Ознайомлення із закордонними системами освіти та з іншими формами організації навчання. Можливість різноманітити освіту;

д. Установлення наукових і ділових зв'язків за кордоном.

2.Можливість навчання в той момент життя, коли це найбільше зручно, що забезпечується кредитною системою;

3. Отриманий диплом буде визнаватися у всіх країнах Болонського клубу;

4. Більша відповідність вищої освіти загальноєвропейському ринку праці;

5. Накопичувальна система кредитів дозволить підвищувати кваліфікацію протягом всього життя та одержати додаткову вищу освіту[2].

Висновки.

Виходячи з аналізу наукових джерел можна сказати, що необхідна кропітка робота з адаптації основних положень Болонського проекту до особливостей облаштування української вищої школи для збереження наявних у цій сфері безумовних досягнень. Інтеграція України в Європейську систему вищої освіти вимагає зваженості й прагматизму. Необхідно мати зважений підхід до реалізації ідей європейської освіти.

Пропонована структура бакалавриата/магістратури іноді дуже близька, а іноді істотно відрізняється від сформованих в Україні традицій. І тут особливу заклопотаність викликає питання, яку формулу вибрати: 3+2 або 4+1? Не говорячи вже про третій варіант: 5+0.

 Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/



Новости

 

Наши новости

Дипломна робота з психології замовити

Заказать дипломную работу по психологии

В нашей базе более 3000 готовых работ

Дипломна робота з міжнародних відносин замовити

Дипломная работа по менеджменту заказать

Дипломная работа по логистике на заказ

Дипломная работа по маркетингу на заказ

Дипломная работа по финансам заказать

Дипломная по экономике предприятия на заказ

Дипломная по международным отношениям заказ

Дипломная работа по туризму заказать

Дипломная работа по праву на заказ

Дипломна робота з менеджменту замовити

Дипломна робота з економіки підприємства замовлення

Дипломна робота з бухгалтерського обліку замовлення

Дипломна з готельно-ресторанного бізнесу замовити

Дипломная работа по бухгалтерскому учету заказать

ЗАКАЗ ВЫХОДНОГО ДНЯ

- Заказать контрольную

- Заказать курсовую

- Заказать диплом

- Заказать научную статью

- Заказать исследование

- Заказать реферат

НАШИ ПАРТНЕРЫ: "Киевская переплетная мастерская"

 On-line агентство "OSVITA-SERVIS"

г. Киев, (044) 587-81-06,  (067) 501-23-50.

Севастопольская площадь,

ул. Народного Ополчения 1, офис № 400

Звонки принимаются с 10.00 –  19.00

e-mail: info@osvita-servis.com.ua
ICQ: 461-734-078 | Карта проезда

 

Главная | Цены на работы | Продажа готовых работ | Образцы работ | Написать письмо | Способы оплаты | Полезные статьиБиблиотека

По этим ключевым словам Вы можете нас найти:

Диплом: дипломная работа | дипломные работы | заказать диплом | заказать дипломную работу | заказ дипломной | дипломні роботи | заказ дипломной работы | готовые дипломные | рецензия на диплом | диссертации | скачать диплом

Курсовая: курсовые работы | заказать курсовую | курсовые работы на заказ | курсовая работа | заказ курсовых работ | заказать курсовую работу | курсова робота | готовые курсовые | курсовые недорого

Реферат: рефераты скачать | заказать реферат | скачать реферат | реферат на заказ | реферати українською | заказ реферата | готовые рефераты | скачать реферат

Научная статья:  наукова стаття | научные статьи | заказать статью в аспирантуру | готовые научные статьи | скачать научную статью | публікація наукових статей (журнали ВАК) | реферат до аспірантури (вимоги ВАК) | тези до наукової конференції


Дипломы на заказ | Контрольные, курсовые | Заказ дипломной | Курсовые работы на заказ

© Copyright 2009 www.osvita-servis.com.ua - Дипломы на заказ, контрольные, курсовые, заказ дипломной, курсовые работы на заказ